Гомоку

Однією з найдавніших настільних ігор є гомоку — винайдена на Сході близько 2000 років тому. Для гри в неї використовується клітинне поле 15×15 (у сучасному спортивному варіанті) або 19×19 (у традиційному варіанті).

На відміну від шашок та шахів, усі клітини на дошці однакового (білого) кольору, а каміння може вишиковуватися горизонтально, вертикально та по діагоналі.

Сьогодні гомоку поширена не лише у східних країнах, а й у всьому світі. У неї грають заради задоволення, проводячи приємно вільний час, а також беруть участь у різних змаганнях, включаючи міжнародні.

Історія гри

Авторство настільної гри гомоку належить китайцям, які грали в неї ще в І столітті нашої ери. Тоді вона називалася інакше, і ігрове поле було 19×19. До формату 15×15 воно було зменшено набагато пізніше, коли її включили до списку міжнародних ігор. Приблизно у VII столітті гра поширилася у Японії, де до неї внесли деякі зміни та доповнення. Там вона отримала свою сучасну назву.

Так, «гомокунарабе» з японської перекладається як «п'ять каменів до ряду». Початкова китайська назва гри була втрачена, але 1899 з'явилося нове — «рендзю», що перекладається як «нитка перлів». Його запропонував знавець китайської поезії Тенрю Кобаясі. Таким чином, гомоку та рендзю — по суті, це та сама гра.

Ігрові правила не змінювалися протягом багатьох століть, але з розвитком математики ставав дедалі очевиднішим головний недолік гомоку. Так як у грі кожен хід може стати вирішальним, незаперечна перевага завжди залишається на боці гравця з чорним камінням, який ходить першим. Математично це було доведено у 1994 році Віктором Аллісом, але професійні гравці знали про це ще у XIX столітті, що спричинило зміну ігрових правил. Тоді ігрове поле було зменшено з 19×19 до 15×15 ліній, а для чорних каменів (що ходять першими) були введені обмеження — «фоли». Згідно з оновленими правилами, запропонованими Рокусаном Такакі в 1903 році, з чорного каміння не можна складати «вилки» 3×3 і 4×4, а також довгі ряди. Це приблизно зрівнює шанси для білого і чорного каміння, і позбавляє перших очевидної стратегічної переваги.

У 80-х роках XX століття модернізація гомоку продовжилася, і було запропоновано нову версію гри без фолів (обмежень для чорних каменів), але із заблокованим центральним квадратом на ігровому полі. Ця версія отримала назву «про-гомоку» або «вільне рендзю». А у міжнародних змаганнях почали практикувати обмін фігурами: тепер кожен гравець після третього ходу має право помінятися кольором із суперником і тим самим усунути перевагу першого ходу.

Цифрові версії

У 2003 році професор У Ічен з Національного університету Цзяотун адаптував гомоку для комп'ютера та вніс нові правила, внаслідок чого виникла гра під назвою Connect6.

У ній гравці ходять не одним, а двома камінням за раз, за винятком найпершого ходу, який робиться одним чорним каменем. Ця версія зараз вважається найсправедливішою — навіть без використання фолів і обміну фігурами, і практично зрівнює шанси гравців. Принаймні через 20 років після створення Connect6, так і не було доведено, що гравець, який робить перший хід, має якусь тактичну чи стратегічну перевагу перед суперником.

Починаючи з 2000 року, цифрова версія рендзю включена до міжнародних змагань Gomocup, і на даний момент налічує понад 50 версій. Незважаючи на простоту гомоку, обіграти в нього людину комп'ютер зміг тільки в 2010 році, а до цього перемогу практично завжди здобували професійні гравці. Починаючи з середини 2000-х років турніри рендзю почали організовувати в країнах Європи. Так, 2005 року його провели в Угорщині, 2006, 2011 і 2017 — у Чехії. Останній турнір ознаменувався тим, що програма здобула беззаперечну перемогу над учасниками та зробила безглуздими подальші спроби людини перемогти комп'ютер у цій логічній грі.

Цікаві факти

• Міжнародні турніри з гомоку проводяться разом із змаганнями з рендзю. У чемпіонатах світу 1989 та 1991 років перемогли спортсмени з СРСР Сергій Чернов та Юрій Таранников.
• Рендзю як вид спорту з'явився нещодавно. Міжнародна федерація рендзю (RIF) була створена у Швеції у 1988 році. Найкращі результати у грі показують спортсмени Японії, Росія, Естонії, Швеції, Китаю.
• У перекладі з японського «рендзю» - «нитка перлів». Аристократки при імператорському дворі розставляли на ігровому полі чорні та білі перлини. Назву запропонував у 1899 році Гораку Такаяма.

Гомоку — гра для інтелектуалів, які вміють вибудовувати стратегії, бачити водночас зокрема та загальну картину гри. Спробуйте свої сили, ми віримо у вас!